Загальні збори обирають керівника — голову зборів, яким може бути голова правління, будь-який член ОСББ і навіть, як виняток, особа, що не є членом ОСББ. Збори обирають також секретаря-протоколіста. Голова зборів керує ходом зборів: оголошує виступаючих з порядку денного, керує обговоренням питань, проводить голосування, забезпечує підрахунок голосів. Порядок ведення зборів рекомендується написати наперед. До проведення загальних зборів правління повинне провести велику організаторську роботу: документально підготувати винесені на збори питання, підготувати виступи, кандидатів у виборні органи, проект рішення загальних зборів. Особливо ретельно потрібно підготуватися до зборів із затвердження річного звіту і плану господарської діяльності на наступний рік. Дуже важливо, щоб правління як мінімум за два тижні до обговорення річного плану господарської діяльності пред'явило для ознайомлення кожному членові ОСББ проект плану разом зі звітом за попередній рік і балансом. Найзручнішим способом для цього видається визначення певного часу і місця, де члени об'єднання могли б ознайомитися з документами. В деяких випадках необхідно забезпечити наявність копій.
Протоколіст веде запис загальних зборів. У протокол вносяться:
Протокол зборів підписують голова зборів і протоколіст. Окрім цього, враховуючи різні конфліктні ситуації, слід рекомендувати, щоб усі учасники зборів підписували Список (реєстр, відомість) голосування. До протоколу додаються зразок запрошення на збори, список тих, що беруть участь в зборах, довіреності представників. Після загальних зборів після закінчення терміну, обумовленого в Статуті, члени ОСББ повинні мати можливість ознайомитися з протоколом, мають право одержувати копію протоколу зборів або виписки з нього. Протоколи всіх зборів з додатками правління повинні зберігатися в місці знаходження ОСББ.
Ухвалення рішень на загальних зборах
Загальні збори правомочні ухвалювати рішення, якщо при їх скликанні були дотримані всі вимоги, що випливають із Закону "Про ОСББ" і його статуту, якщо на зборах є кворум. Збори можуть ухвалювати рішення тільки з тих питань, які були вказані у повідомленні про скликання, за винятком випадків, коли у зборах беруть участь або представлені всі члени ОСББ.
Рішення загальних зборів ухвалюється, як правило, простою більшістю голосів, тобто рішення ухвалене, якщо за нього проголосувало більше половини присутніх на зборах його членів. При рівному розподілі голосів вирішальною є думка голови правління. За таким принципом вирішуються також усі допоміжні питання.
Рішення про зміну статуту вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше 3/4 членів, що брали участь у загальних зборах, або їхніх представників. При виборах обраним вважається кандидат, що одержав найбільшу кількість голосів, якщо статутом не передбачено вимоги більшого числа набраних голосів.
У пункті 5.5 Типового статуту ОСББ зазначено й інші питання, з яких потрібна така кваліфікована більшість.
ОСББ може ухвалювати рішення без скликання загальних зборів, якщо за рішення, винесене на голосування, письмово проголосувала потрібна кількість його членів. При цьому необхідно звернути увагу на п. 5.6 Типового статуту ОСББ, де вказано, що: "Порядок проведення письмового опитування затверджується загальними зборами". Наприклад, таке письмове голосування можливе тільки у разі відсутності кворуму на зборах, куди виносилося дане питання, або після попереднього його обговорення на засіданні правління.
Розподіл голосів
Усі члени об'єднання мають на зборах право голосу при ухваленні рішень з усіх питань діяльності ОСББ.
Як правило, одна квартира дає один голос. Проте у статуті можна передбачити інший розподіл голосів. Наприклад, пропорційно до розмірів ідеальних часток квартир у житловому будинку (1,5 або 3,2 тощо голосів залежно від розміру квартири). Це також логічно, оскільки власники великих квартир несуть і велике фінансове навантаження за господарське обслуговування ідеальних часток у житловому будинку, вони можуть претендувати на більшу вагу своїх голосів при ухваленні рішень. Тоді сума голосів усіх членів ОСББ буде дорівнювати 100. Можливий інший принцип: кожен співвласник житла (квартири) має один голос. За таким правилом, наприклад, якщо у документі про право власності на квартиру (свідоцтві про приватизацію, купчій, дарчій тощо) зазначено п'ять осіб, то всі вони мають по одному вирішальному голосу.