Громадськість оцінила ухвалений Верховною Радою Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо об’єднань співвласників багатоквартирного будинку»
15 березня Верховна Рада ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо об’єднань співвласників багатоквартирного будинку» (№8474). Перемогою громадських активістів можна вважати те, що народні депутати відхилили найбільш «шкідливі» для ОСББ поправки та прийняли ряд норм, що спростять життя мешканців будинків ОСББ.
«У процесі підготовки текст законопроекту всупереч регламенту Верховної Ради постійно змінювався, під час голосування у сесійній залі було, як мінімум, два різних варіанти законопроекту, а зміст інформаційного повідомлення на сайті Верховної Ради не відповідає стенограмі засідання та хроніці голосування. Тому є всі підстави для занепокоєння щодо збереження тексту, підтриманого народними депутатами», — заявила керівник житлово-комунальних програм ГМ ОПОРА Тетяна Бойко в ході прес-конференції, що проходила в інформаційній агенції «УНІАН».
Голова Асоціації ОСББ «Жито-Мир» Ігор Скоропад переконаний, що ухвалення законопроекту 8474 — це вагомий крок вперед, на якому не варто зупинятися. Голова відзначив наступні позитивні норми, що врегульовані в новому Законі:
1. Щодо членства в ОСББ. Всі мають крім своєї власної квартири чи приміщення, поки що віртуальну майнову долю спільного майна і всі повинні приймати участь в його утриманні, а не прикриватися можливістю заявити: «Я не член вашого ОСББ і не визнаю ваш статут, тому ніякі ваші членські внески сплачувати не збираюся». В новому Законі це врегульовано і визначено обов’язком.
2. Визначено, що ОСББ управляє будинком з моменту своєї держреєстрації. На жаль, в деяких ОСББ є «нормальною» ситуацією, коли будинок роками не передається від попереднього балансоутримувача.
3. ОСББ має право виступати замовником робіт з капремонтів і мають право отримувати кошти з державного та місцевого бюджетів. До цього замовниками і розпорядниками бюджетних коштів були виключно управління ЖКГ.
4. Пільги та субсидії певним категоріям громадян на підставі саме цього закону будуть надаватися і розраховуватися на внески та платежі, які визначаються загальними зборами ОСББ. Тобто до цього існувала ненормальна ситуація, коли всупереч навіть старому діючому закону «Про ОСББ», органи соцзахисту вимагали від ОСББ затверджувати тарифи в виконкомах. І саме виконком встановлював такий розмір тарифу на утримання будинку, який на думку чиновника, перевіряючого розрахунок, вважався «обґрунтованим».
Дмитро Левицький, юрист ВБО «Інститут місцевого розвитку», додав: «Важливо, що законопроект прямо врегулював низку нібито технічних, але насправді дуже важливих для діяльності ОСББ питань. Наприклад, законопроектом прямо визначається порядок голосування на загальних зборах і умови проведення письмового опитування співвласників. Досі ці питання регулювалися лише підзаконним актом — Типовим статутом, затвердженим наказом Держжитлокомунгоспу України. Загалом, законопроект робить ОСББ менш залежними від приписів підзаконних нормативно-правових актів, а також від бажання чи небажання конкретних посадових осіб сприяти діяльності об'єднань. З його прийняттям у ОСББ з'являється вагомий законодавчий аргумент у багатьох спірних ситуаціях, що існують нині. Приміром, законопроект прямо передбачає і гарантує право ОСББ визначати собі виконавців житлово-комунальних послуг, містить більш чіткі положення щодо передачі земельної ділянки у власність чи постійне користування ОСББ тощо. Це — важлива позитивна риса законопроекту».
Захід відбувся в рамках проекту Громадянської мережі ОПОРА «Реформування житлово-комунального господарства через забезпечення передачі прибудинкової території ОСББ» за підтримки програми «Громадянське суспільство та належне врядування» Міжнародного фонду «Відродження».
12 квітня, під час брифінгу, Перший заступник Глави Адміністрації Президента України Ірина Акімова повідомила про застосоване Президентом вето до законопроекту № 8474 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо ОСББ» та про Доручення Президента Кабінету Міністрів України доопрацювати закон. Як стало відомо пізніше, Президент доручив розробити нову законодавчу базу, яка має вирішити проблеми, які досить успішно пропонував усунути законопроект № 8474.
Житлово-комунальний сектор є одним із найбільших споживачів в Україні, який поглинає близько 36% паливної енергії, що становить 28 млрд м3 природного газу за рік. Із них близько 20 млрд м3 (25% виробленої енергії) витрачається на опалення та приготування гарячої води. Для порівняння: у металургії витрачається до 13%, а в хімічній промисловості — 11% від всієї кількості спожитого газу. Всього у житлово-комунальному господарстві України споживається орієнтовно 70 млн тонн умовного палива, що становить близько третини від загального споживання палива в Україні.
На вчорашньому засіданні Комітету ВР з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики більшість членів, окрім народного депутата Юрія Одарченка, підтримали законопроект №8474 у редакції, обговореній з громадськістю. Протягом лютого законопроект буде винесено у зал Верховної Ради на голосування.
Діяльність робочих груп у рамках "Енергодіалогу Росія-ЄС" заморожена, повідомило ІА "ИТАР-ТАСС" джерело, знайоме з ситуацією. 
