Прес-конференція в “Главком”. Повний текст
“Реформу житлово-комунального господарства нова влада почала з підвищення тарифів на газ для населення, пообіцяла скасувати ЖЕКи до 2015 року, а їм на зміну створити ОСББ (об’єднання співвласників багатоквартирних будинків). Що принесуть нам ці новації?
Цю тему в прес-центрі «Главкому» 30 липня обговорювали народний депутат, опозиційний міністр з питань регіональної політики та житлово-комунального господарства Володимир Бондаренко, заступник голови Київської міської державної адміністрації Олександр Мазурчак та експерт з питань ЖКГ громадянської мережі ОПОРА Тетяна Бойко.
Реформу житлово-комунального господарства нова влада почала з підвищення тарифів на газ для населення, пообіцяла скасувати ЖЕКи до 2015 року, а їм на зміну створити ОСББ (об’єднання співвласників багатоквартирних будинків). Що принесуть нам ці новації?
Цю тему в прес-центрі «Главкому» обговорювали народний депутат, опозиційний міністр з питань регіональної політики та житлово-комунального господарства Володимир Бондаренко, заступник голови Київської міської державної адміністрації Олександр Мазурчак та експерт з питань ЖКГ Тетяна Бойко.
Володимир Бондаренко: «Підвищення тарифів не додасть популярності і не вирішить жодної проблеми»
Сфера житлово-комунального господарства є одним із найскладніших напрямів соціальної політики і економіки держави. Це та сфера, в якій, на жаль, не тільки не розпочалися реформи, а й перспективи їх дуже туманні, враховуючи фінансовий стан держави.
В системи ЖКГ відсутні регулятори державного рівня, тому в цьому році Верховна Рада ухвалила закон України про створення такого регулятора – державної комісії регулювання житлово-комунальних послуг. Авторами цього законопроекту є ваш покірний слуга, та група народних депутатів, також над ним працювало Міністерство ЖКГ.
Сьогодні житлові комплекси України регулюються декількома законами, в тому числі Законом про ЖКГ і ОСББ, але є і старі закони, які регулюють діяльність житлово-будівельних кооперативів та різних форм власності.
Виникла ситуація, до якої суспільство було не готове. В сучасному будинку є проблеми власності, технічні, правові. Раніше, коли все житло було державним, існували ЖЕКи, все було зрозуміло. Зараз на одному поверсі квартири можуть бути в приватній власності, корпоративній, може бути житло, яке перетворене зовсім не в житло, тому виникає багато проблем в стосунках всередині будинку. Цим викликані також технічні проблеми, бо колись воно все було спільне, а тепер окремі недобросовісні платники ігнорують сплату ЖКП, але окремо відключити не можна, бо в трикімнатній квартирі проходить п’ять стояків. Комфорт одних оплачується коштами інших.
Без встановлення чітких параметрів якості послуг, без чіткого їх обліку, говорити про цінові параметри неможливо. Теоретично прибирання під’їзду встановлене, але воно не виконується, тому в багатьох громадян виникає питання, чи платити за те, що не робиться.
Київ – єдине місто в Україні, де немає надавача послуг. Є виробник і споживач, і я як споживач не можу судитися з «Київенерго» за відсутність гарячої води, опалення, тому що він для мене ніхто, і я для нього ніхто. Це єдине місто, де вже шостий рік не затверджується тепловий графік роботи мереж «Київенерго». Ці неправові стосунки в сфері ЖКГ призвели до значного пониження якості послуг в Києві. А до цього додалося ще й різноманіття власності в будинках.
Як можна говори про якісь цінові параметри, якщо немає обліку? В Києві найнижчий в Україні показник забезпечення будинків як колективними формами обліку, тобто лічильниками, так і індивідуальними. Практика показує, що так звана розрахункова схема спотворює статистику. Наприклад, «Київводоканал» застосовує розрахункову схему до громадян по кількості зареєстрованих в будинків, а не за спожиту воду.
Рішення про підвищення тарифів на 50% з 1 серпня я вважаю абсолютно неадекватним ситуації. Чим воно обґрунтоване, хто його прораховував, які враховувалися собівартісні показники цих послуг? На мій погляд, управління цінової політики міської державної адміністрації діє за принципом визначення цього параметру зі стелі. Сьогоднішня ситуація на газовому ринку, безумовно, буде впливати на підвищення тарифів, але не так різко.
Ми не знаємо, яку воду в якій кількості ми споживаємо. В Києві є три джерела забору води – деснянська, дніпровська, артезіанська. Вартість кожної води різна, найдорожча дніпровська, тому що її треба найбільше очищати, найдешевша артезіанська. Але в яких пропорціях вони надходять в міську мережу, ніхто не дає відповіді. Хто скаже, в якій кількості в Києві споживається газ на котельних для виробництва послуг для населення і для промислових об’єктів? Газ надходить за абсолютно різною ціною, абсолютно різна вартість електроенергії, виробленої вночі і вдень – це просто клондайк для тих, хто проводить махінації.
Громадяни, які бачать якість цих послуг, хотіли б знати, за що вони платять. Чи бачили ви, щоб хтось проводив дератизацію, дезинфекцію, дезинсекцію ваших під’їздів? В Прибалтиці це робиться, коли потрібно. Комарі залетіли в підвал, в листопаді їх травлять, в найжаркіший період влітку роблять дезинфекцію. Дуже великі проблеми щодо прибирання територій. Мій будинок і сусідній прибирають прекрасні двірники, а між ними є смужка 20 метрів, яку ніхто не прибирає, тому що вона ні одному, ні другому не належать. Багато проблем із технічним станом будинків, течуть покрівлі, тому що тривалий період застосовувалися технології абсолютно непридатні для нашого клімату.
Треба наводити лад в сферах обліку і правових стосунків, тому я не заздрю Київській міській державній адміністрації… Я думаю, що підвищення тарифів не додасть популярності і не вирішить жодної проблеми. Я би підійшов до цього питання, перш за все, чітко виконуючи постанову 560 Кабінету Міністрів, яка рекомендувала домовитися з громадянами, які із 34 послуг вони приймають або ні.
Ця сфера стосується кожного, тому тут ніякої політики. Багато напрацьовано попереднім урядом, не варто це відкидати з політичних мотивів, тому що не встигнуть розібратися, знову зміна влади буде.
Олександр Мазурчак: «ОСББ є головним стратегічним напрямом роботи, який міська влада буде тримати під особливим контролем»
Проблеми Києва надзвичайно складні. Питання надавача послуг і питання обліку для міста Києва стоять дуже гостро. Сьогодні Київська міська адміністрація, керівництво якою укріплене саме кадрами, пов’язаними з ЖКГ, буде намагатися вирішити проблеми, які накопичилися за багато років.
В першу чергу, ми повністю підтримали прийняття законодавчого документу, який вводить державний регулятор, у розробці якого в свій час брало участь Міністерство. Держава встановлює ціни на газ, податки, мінімальну заробітну плату, тобто практично 90% у вартості тарифу є те, що встановлює держава, а менше 10% - встановлюється на місцях. Тому держава повинна брати на себе відповідальність за установку тарифу в цілому. Те, що з 1 січня буде діяти такий регулятор, в якійсь мірі є позитивом.
Але ми розуміємо, що цього мало. Потрібно вирішувати питання щодо якості і кількості комунальних послуг. Людина повинна платити тільки за те, що вона отримує. Безперечно, головним із цих напрямків є повний облік комунальних послуг, в першу чергу облік тепла як найдорожчої складової. Ми маємо приблизно 32% лічильників, з яких використовується не більше 20%. Тобто навіть вже встановлені лічильники не використовуються, тому що десь не пройшла державна перевірка, десь він був не відремонтований, і скажу чесно, «Київенерго» не дуже зацікавлена в цьому обліку. Думаю, протягом трьох років реально стовідсотково забезпечити облік всіх енергоносіїв в місті Києві.
Краще ситуація складається з водою, але побудинково. Хотілося б, щоб це був поквартирний облік, тому що добова норма 320 літрів на одну людину є надзвичайно високою, фізіологічно людина її не споживає.
Коли на всіх переходах буде повністю забезпечений облік, ми зможемо говорити про початок серйозної роботи по енергозбереженню, що є найбільшим резервом по економії енергоресурсів в місті, це і установлення теплових пунктів, які дають можливість заощадити до 40%, і утеплення фасадів. В той час, коли всі зосереджуються на тарифі, ми повинні зосередитись на тому, скільки ми платимо. Якщо ми будемо платити за кількість і якість, то навіть за вищим тарифом можна платити менше.
Але головним стержнем реформ житлово-комунального господарства є зміна відношень до своєї власності. ОСББ є головним стратегічним напрямом роботи, який міська влада буде тримати під особливим контролем.
Тетяна Бойко: «На заміну ЖЕКів повинні прийти професійні управителі»
Реформа житлово-комунального господарства – це певний набір конкретних реформ, які вже пройшли наші країни сусіди Польща, Прибалтика, в певній стадії їх проходить Росія, в Україні вони почалися запізно.
Є три напрямки реформ: облік ЖКП, введення стандартизації якості житлових та комунальних послуг і приведення житлових та комунальних послуг до економічно-обґрунтованого рівня.
Я б розділила житлово-комунальні послуги на два види. Комунальні – це послуги, які надаються природним монополістом. Тут дійсно повинно бути державне регулювання в формі державного регулятора. Мені важко сказати, наскільки підняття тарифів на 50% є економічно-обґрунтованим. Очевидно, якщо зростає ціна на газ, який займає 60% тарифу, то логічним є зростання тарифу на комунальні послуги.
Житлові послуги я б розглядала дещо інакше. Крім трьох наведених вище напрямків реформ, дуже важливим є ще дві складові. Перше – це дійсно зміна системи власника, формування ефективного власника житла в житловому господарстві. Світ не придумав нічого кращого, ніж так звані кондомініуми, в нашому випадку – це об’єднання співвласників багатоквартирного будинку. У цьому напрямку є певні зрушення, але проблеми існують. Наприклад, є тротуар, який невідомо кому належить. Ключовим у цьому напрямку є створення єдиного і прозорого реєстру власності з даними, кому яка земельна ділянка належить з усіма спорудами на ній, і скільки ця земельна ділянка коштує. Ці зміни треба було починати, як мінімум, десять років тому.
Зараз потрібно вдосконалити закон «Про ОСББ», який вже пройшов в першому читанні. Цей законопроект робить певний крок в покращенні розвитку ОСББ. Він чітко закріплює за співвласником житлового чи не житлового приміщення частину належної йому спільної власності в будинку – цілого майнового комплексу разом з прибудинковою територією. Існує відповідне роз’яснення Конституційного суду ще з 1996 року. Але за даними проведеного нами два роки тому опитування, 40% жителів міст теоретично здогадуються, що їм належить не лише їхня квартира, а вони мають відношення і до свого будинку.
Необхідно в цьому законопроекті, а також в інших нормативно-правових актах, більш чітко окреслити, що ОСББ може займатися самозабезпеченням і через свої членські внески формувати ціну на послуги з утримання будинку і прибудинкових територій. Як показує мій досвід, тариф на обслуговування будинку і прибудинкових територій буде значно менший, ніж послуги ЖЕКів. Утримання будинків самими мешканцями в сучасних умовах показує свою економічну доцільність.
На заміну ЖЕКів повинні прийти професійні управителі. Потрібно надати діючим ЖЕКам випробувальний термін на три роки, де вони повинні вирішити про своє розформування. Наприклад, сантехніки створюють свою компанію по сантехніці, двірники - свою вузьку спеціалізовану контору по прибиранню, управлінці керівники ЖЕКів - свою управляючу компанію по управлінню.
Для цього необхідний цілий ряд змін в свідомості і на законодавчому рівні, тому що це є певним стандартом послуг з управління будинком і прибудинковою територією. Тільки коли буде власник будинку, який буде сам або через професійного управителя займатися самозабезпеченням, тоді ми зможемо говорити про комплексну термомодернізацію, про запровадження енергоефективних заходів, про екологічний, ціновий ефекти.
Ефективний власник житла ОСББ, професійний управитель – це дві ключові речі, необхідні для зміни в системі управління житловим сектором.
Взятий Курс на ОСББ, але ж це ОСББ в новий будинках, в який немає проблем. А хто візьме старі будинки, «хрущівки»? Як ви будете примушувати людей, де переважно живуть пенсіонери, взяти на свої плечі тягар, до якого довели ЖЕКи?
Тетяна Бойко: Треба це питання вивести з політичної площини в реальну. Політикам треба сказати чітко, що ні в державному, ні в місцевому бюджетах немає коштів на проведення капітальних ремонтів в житлових будинках. Мешканці будинків своїх квартир кілька років тому безоплатно шляхом приватизації отримали свої квартири. Держава зробила дуже великий подарунок своїм громадянам, звичайно, вона повинна всіляко стимулювати. Я є консультантом проекту USAID «Реформа міського теплозабезпечення», зараз ми проводимо переговори з міськими головами в 26-ти містах для того, щоб вони закладали частку співфінансування на заходи з термомодернізації, капітальних ремонтів. Проект надає свою частину співфінансування, а також сподіваємося на виділення державної субвенції зі стабілізаційного фонду. Саме за допомогою якихось грантових механізмів можна робити такі капітальні ремонти. Весь тягар і відповідальність за проведення цього капітального ремонту повинні на себе взяти власники.
Олександр Мазурчак: Ніхто не буде змушувати людей створювати ОСББ, і ніхто не ставить питання, що треба одномоментно ліквідувати ЖЕКи. Ми не будемо змушувати людей об’єднуватися в ОСББ, ми будемо стимулювати цей процес допомогою. Я був одним із ініціаторів того, щоб вести поняття громадських слухань при обговоренні тарифів. Коли начальник ЖЕКу звітує перед людьми, за що він бере гроші, то вони мають можливість впливати. Наприклад, вони хочуть самі підмітати сходинкові клітини, щоб не оплачувати цю послугу в квартирній платі. Якщо люди створюють ОСББ, вони самі собі можуть затверджувати тариф, який погоджує міська влада. Вони не платять ПДВ, що на 20% збільшує їх надходження, а також, починаючи з цього року, Міністерство ЖКГ та мерія починають виділяти кошти на капітальний ремонт в будинки, де створені ОСББ. Тобто у них є стимули для цього створення. Туди, де люди взяли на себе відповідальність за свій будинок, ми даємо кошти за ремонт. Цього року для міста Києва порядку 50-ти мільйонів передбачається з Міністерства, і 109 – з бюджету міста.
Володимир Бондаренко: До цього часу, навпаки, ЖКБ і ОСББ знаходяться в ситуації гіршій, ніж так звані «жеківські» будинки. Є державні гарантії по пільгах окремих категорій громадян, через ЖЕК ці пільги компенсуються державою. Разом з тим, в будинках ЖБК і ОСББ така компенсація не проводилася, і за рік накопичувалося біля 30-ти мільйонів боргу ЖБК і ОСББ, нібито, перед ЖЕКами.
Друга проблема – великі втрати, які сьогодні незрозуміло на кого списувати. Сьогодні офіційно визнаються 15-18% втрат води на шляху від її забору до споживача. Ці величезні втрати лягають в тариф на наступний рік, бо збитки всіх попередніх років лягають в тариф наступного. Є шалені крадіжки, які здійснюються через страхові компаній, афілійовані до родини керівника міста. Так от, обсяг страхової діяльності в системі ЖКГ 1 мільярд 200 мільйонів гривень: страхуються бойлери, труби, котельні. Це величезні гроші, а обсяг страхових випадків ніколи не перевищував 200 мільйонів. Мільярд чистого відмиву – це гроші з наших з вами тарифів.
Треба міняти сутність ЖЕКів, бо на сьогоднішній день з юридичної точки зору ЖЕК – це ніщо. ЖЕК – прокладка без крилець, яка не виконує ніякої функції, крім всмоктування від громадян грошей і віддавання їх тим, хто себе називає виробниками послуг. Треба встановити чіткі юридичні стосунки між споживачем і надавачем послуг, а ЖЕК повинен забезпечувати контроль як споживачів, так і надавачів послуг. Тоді ЖЕК стане найулюбленішою організацією в місті Києві.
Олександр Мазурчак: Ми приготували ЖЕКам дещо іншу роль. Ми не хочемо, щоб він виконував контрольну функцію. Сьогодні ЖЕК є і володар, і обслуговувач, і контролер, і все на світі, але разом з цим він ні за що не відповідає. Ми кажемо про те, що володарем є люди, які створюють товариство співвласників, далі вони повинні найняти професійного управителя. Ми бачимо можливість трансформування ЖЕків в обслуговуючу організацію. Він робить ремонти, наймає двірників, якщо він здатний це робити якісно, управитель їх найме, а люди заплатять кошти. Власник будинку буде контролювати через ОСББ, чи йому якісно зробили роботу і платити гроші, але тільки в тому випадку, якщо ці роботи виконали в повній мірі.
Володимир Бондаренко: Але ж він представляє тільки одну сторону. А інженерно-технічний персонал ЖЕКів – це професійно підготовлені люди, які можуть бути посередником в системі житлово-комунального господарства. Управитель – тільки одна сторона. А хто може сказати, що та або інша сторона виконує чи не виконує обов’язки?
Олександр Мазурчак: Ми говоримо про те, що ОСББ повинно мати можливість найняти того, кого він хоче. Це може бути ЖЕК, приватна структура, підприємець, управляюча компанія.
Тетяна Бойко: ОСББ саме повинно визначати ці організації. У нього не може бути один ЖЕК. Це проблема нових забудов, де власнику квартири нав’язують обслуговуючу організацію. Цим би мало займатися антимонопольне законодавства. Не знаю, чи є такі функції в житлово-комунальної інспекції…
Олександр Мазурчак: На жаль, немає.
В нову редакцію закону закладена дуже небезпечна норма: якщо не відбулися збори, то ОСББ можуть створити три людини. Якщо ця норма увійде в дію, то ми можемо мати прецеденти, коли в одному будинку будуть створюватися 3,4 і більше ОСББ. Ми говоримо про те, що ОСББ - це воля хоча б 51% власників цього будинку.
Володимир Бондаренко: Треба офіційно довести до відома всім громадянам під розписку, які мешкають будинку про час і місце проведення спеціальних зборів по створенню ОСББ. В разі, якщо вони не зібралися і це нікому не потрібно, тоді можливе таке, як це було зроблено у Швеції, Німеччині, коли створюють троє громадян. Але ці троє громадян беруть певні зобов’язання перед владою, перед будинком. Після цього в цьому будинку вже ніколи не може виникнути інше ОСББ, можна тільки приєднатися до першого, шляхом збільшення кількості переобрати керівництво і т.д. Це стимулюючий фактор для створення ОСББ.
Коли в платіжках відобразиться підвищення ціни на газ? Чи зросте тариф на тепло?
Олександр Мазурчак: Підвищення ціни на 50% по газу ввійде виключно з 1 серпня для тих, хто використовує його на конфорках для приготування їжі.
Сьогодні в Києві в тарифі на тепло газ складає 64%, тож підняття його ціни на 50% підніме й ціну на тепло на 30%. Проте в перехідних положеннях закону сказано, що на цей період НКРЕ має затвердити дані тарифи. Особливо це стосується тих підприємств, які виробляють тепло та електроенергію. Крім того, ніхто не відмінив процедуру введення тарифів. Отже, Кабінет Міністрів мав розглянути питання щодо автоматичного коригування тарифів. Дана постанова не прийнята, тому сьогодні діє процедура регуляторної політики – повинен бути висновок цінової інспекції. Такого висновку поки немає, НКРЕ ціну не установив і уряд не провів рішення для автоматичного підняття цін. Відповідно для тепла не будуть вводитися такі тарифи.
Володимир Бондаренко: Ми маємо наяву реальну брехню про те, що ціни не будуть підніматись. Назву дві цифри: за прогнозами, цього року буде видобуто 20,5 млрд. кубометрів газу всередині країни, споживання в системі житлово-комунального господарства складає 18,5 млрд. кубометрів, є ще різниця в 2 млрд. кубів. Собівартість газу в Україні складе 230 грн., тому коли ми говоримо про підняття тарифів для населення, виникає питання: а де ж той російський газ? Друге: для кого він іде, якщо він здешевлений? Виключно на так звану велику промисловість, яка належить то Пінчуку, то Ахметову, то ще комусь. Якраз в даній реформі з підвищення тарифів фактично все населення країни повинно оплатити і брехню, і ненаправлення добутого українського газу на потреби населення в умовах кризи.
Олександр Мазурчак: Дійсно, 18 млрд. кубометрів газу використовує населення України, а ще 8,5 млрд. використовує теплокомуненерго, тому ми ніяк не вкладемося в той 21 млрд., який добувається в Україні.
Володимир Бондаренко: Але теплокомуненерго обслуговує промислові об’єкти.
Олександр Мазурчак: 8,5 млрд. – це тільки те, що стосується житла.
В Києві об’єктивно тарифи на всі послуги повинні бути менші, ніж вони є в середньому по Україні за рахунок концентрації самого житла і, відповідно, затрат на виробництво тепла. Але на сьогодні ми не можемо утримати тариф, який був (48% від вартості).
Проблема в тому, що ми з цими тарифами догрались до того, що маємо сьогодні заборгованість за газ 2 млрд. гривень і 500 мільйонів – заборгованість за електроенергію по воді. Грошей на цю різницю в тарифах, яку повинна виплатити Київрада, немає в бюджеті. Сьогодні Київ стає в надзвичайно складну ситуацію для входу в зиму, ми вимушені брати кредит. Не треба обманювати киян, що тримаючи низькі тарифи, хтось за них платить. Якщо це дотується з міського бюджету, то все рівно платять кияни. Якщо ми говоримо, що тримаємо різницю між газом, який купуємо в Росії і продаємо на внутрішній ринок, то минулого року витратили на це 30 млрд., а вся реформа житлово-комунального господарства на п’ять років має коштувати 23 млрд. Це ті гроші, які потрібно було б вкласти в модернізацію саме мереж, забезпечення обліку і регуляторами всіх будинків. Це було б набагато ефективніше. Тому тут є проблема. І не треба спрощувати, говорити, що давайте тримати низькі тарифи, бо тоді завалиться вся комунальна сфера.
Володимир Бондаренко: Я сказав, де взяти гроші. Припиніть діяльність чотирьох страхових компаній в системі ЖКГ і отримаєте за рік мільярд гривень.
Олександр Мазурчак: Ми кожного дня натикаємося на такі афери і потихеньку їх ліквідовуємо.
Володимир Бондаренко: 71 млн.грн. украли на ТЕЦах на мазуті. 18% втрат води по ходу. Проблема в тому, що в Києві фактично всі вершки з цієї системи знімає компанія «Київенергохолдинг», яка була створена Омельченком і перехоплена Черновецьким, кінці якої знаходяться на Кіпрі у фірмі, якою керують регіонали Андрій Іванов та Василь Хмельницький. Тому сьогодні київська система житлово-комунального господарства фактично перетворилася в систему відсмоктування коштів наліво.
У вас пане Олександре є шанс змінити ситуацію, бо ніхто не займався тим, щоб навести там порядок.
Коли буде вода в Києві? Місто буде брати кредит, щоб віддати борги за газ?
Олександр Мазурчак: Гаряча вода буде уже сьогодні вночі. Вчора до 11 години вечора я вирішував це питання, воно запущено, але має пройти цикл у 18 годин для запуску 6-ї ТЕЦ. Завтра ранком всі кияни тих 1900 будинків Оболоні та Троєщини, в яких немає гарячої води, її отримають.
Як вам це вдалося зробити? Адміністративними методами?
Олександр Мазурчак: Ні. Скажу чесно, що це був предмет домовленостей між Олександром Поповим та міністром Мінтопенерго.
Володимир Бондаренко: Ви кажете про кредити. 19,5 мільярдів гривень – це бюджет Києва. 12 мільярдів – це борги столиці. Черновецький поїхав лікуватись у Швейцарію чи Ізраїль, та залишив місто в жахливому фінансовому стані. Це треба визнати. Я розумію сьогоднішню владу: Черновецький до цього часу тільки тому сидить, що він їм такий потрібен, підвішений на десятках можливих кримінальних справ. За його спиною прийшли нові хлопці, і якщо вони будуть працювати на людей – будемо хвалити, а будуть працювати на себе – критикуватимемо.
Апарат закрив очі на борги чи якимось чином їх реструктуризували та будете погашати за рахунок нових тарифів?
Олександр Мазурчак: На сьогоднішній момент прийнято рішення про відновлення газопостачання на ТЕЦ-6 на той період, поки ми ведемо переговори з «Київенерго» та банками по залученню кредитних ресурсів.
Підвищення ціни на газ на 50% автоматично потягне за собою підвищення тарифів на 20-30% на тепло?
Олександр Мазурчак: Автоматично потягне за собою підвищення собівартості цієї послуги, яку виробляє підприємство. Піднявся газ на 50% - на 30% собівартість збільшиться. Тариф лишається, а собівартість збільшується, зависають борги і їх треба сплатити або з міського бюджету, або підняти тарифи, які мають сплатити кияни.
Володимир Бондаренко: Або понизити рівень рентабельності тих підприємств, які споживають цей газ. Там люфт є на страховій діяльності та деяких видах втрат.
Олександр Мазурчак: Дійсно, є питання по цьому. Ми вимагаємо від «Київенерго» повністю відкрити всю бухгалтерію, яка, на жаль, в повній мірі не надається навіть ціновій інспекції.
Володимир Бондаренко: Поки розраховувались між собою «Київенерго», «Київгаз» та «Київводоканал» (це були три різні бухгалтерії), можна було знати шлях руху грошей та їх обсяги. Коли Омельченко їх об’єднав в одну компанію «Київенергохолдинг», це стало вже таємницею за сімома замками.
Оцініть можливість реформування галузі ЖКГ в Києві. Впродовж скількох років її можна завершити?
Олександр Мазурчак: Повністю її завершити не можна ніколи, бо це процес, який весь час треба удосконалювати. Щоб привести Київ до нормального стану, вже не кажу до європейського рівня, а хоча б без збитковості і без аварійного стану, який є сьогодні, треба 3-5 років, як мінімум. Відповідно на це потрібні гроші, великі гроші, десь у розмірі не менше 10 мільярдів гривень.
Де взяти такі кошти?
Олександр Мазурчак: При КМДА створена спеціальна комісія, яку буде очолювати В’ячеслав Михайлович Крамаренко по пошуку додаткових джерел надходжень до міського бюджету. В кожному місті можна знайти відповідні резерви. Ми хочемо побачити, де гроші використовуються неефективно і перенаправити їх в інше русло. Подивимось, де гроші не беруться, але їх потрібно брати. Наприклад, сьогодні є більше 20 000 МАФів, з яких тільки 2 800 платять за використання землі. Тож створюється спеціальна комісія, яка буде відпрацьовувати нове положення по розміщенню МАФів. Відповідно, ми вимушені будемо ввести економічні стимули для того, щоб всі, хто в місті створює як позитив, так і негатив у киян, платили у місцевий бюджет, а це великі гроші. Таких джерел є багато, які допоможуть залучити до бюджету додаткові кошти, тоді Київ зможе фінансувати програми по реформі житлово-комунального господарства.
Підвищення тарифів на 20-30% вже цього місяця отримають у квитанціях?
Олександр Мазурчак: Поясню так: з 1 липня йшли ті тарифи, які були відновлені після зняття мораторію на підвищення. Зараз мова йде про вступ нових тарифів з 1 серпня, тому що піднімається газ на 50%. На сьогоднішній момент не прийнято рішення щодо підняття тарифів на тепло у зв’язку з цим подорожчанням, тому що немає прийнятого рішення Кабінетом Міністрів про автоматичне підняття, немає заключення НКРЄ по ціні і немає заключення цінової інспекції по собівартості продукції.
Тобто, знову доведеться шукати гроші на покриття різниці в тарифах?
Олександр Мазурчак: Так, знову доведеться шукати. Причому сьогодні вже висять 2 млрд.грн. різниці в тарифах - це не підйомний тягар для міста Києва, тож ми сподіваємось на допомогу Кабінету Міністрів. При цьому можемо отримати ще додаткове навантаження на бюджет десь близько 700 мільйонів гривень до кінця цього року, якщо не буде зміни тарифу.
Коли ми говоримо «давайте тримати низькі тарифи», то маємо розуміти, що це ми ж і платимо, але просто в іншому місці. Краще ці гроші було б направити саме на підтримку тих, хто не може платити і на заходи з енергозбереження, давши можливість всім людям платити менше. При більшому тарифі можна платити менше. Простий приклад: якщо ви платите за квадратні метри, значить, у вас є вартість квадратного метра. Якщо ви поставили лічильник – уже на 30% при нормальній зимі ви платитимете менше. Якщо поставили регулятор – ще 10-15% додатково плюс. Якщо ви утеплили свій будинок, застелили вікно в парадному та закрили підвал і горище, значить ще 5-10% добавилось. Таким чином при подорожчанні на тих 30% тарифу ви отримали економію на 40-50% по вартості. І ви, навпаки, відчуваєте покращення, а не погіршення на своєму гаманці. Але у вас немає грошей на те, щоб поставити ці засоби, то краще зробити тариф по собівартості, а гроші направити вам на утеплення будинку, на облік та регулювання.
Встановлення лічильників – це проблема самих мешканців будинку, чи все ж таки міська влада цим займеться?
Олександр Мазурчак: Безперечно, треба, щоб це робила міська влада. Але гроші, які б ми могли направити на ці цілі, ми віддаємо на покриття різниці в тарифах.
Як проходять переговори з «Київенерго», бо ситуацію треба вирішити вже до жовтня?
Олександр Мазурчак: Мою позицію всі опублікували у вигляді ультиматумів «Київенерго» на що ця компанія відповідно відреагувала. Я залишаюся на своїй позиції: «Київенерго» повинен бути виконавцем послуг або ми готові забрати всі ЦТП і мережі у комунальну власність. У нас рішенням сесії створено комунальне підприємство, тож ми готові виконувати функцію виконавця послуг.
Скільки ви будете чекати відповіді від «Київенерго»?
Олександр Мазурчак: Наступного тижня намічені переговори в цьому напрямку, уже створена відповідна група. Я надіюсь, що ми вийдемо на якесь завершення. Ми готові іти як по одному, так і по іншому шляху.
Я налаштований винести відповідний проект рішення на вересневу сесію міськради. Якщо вони не нададуть відповідні розрахунки, то у нас не буде ніякого права нараховувати різницю в тарифах. Наскільки мені відомо, що такі розрахунки вже почали представляти в цінову інспекцію. Законодавство чітко фіксує, що можна ставити у тариф і включати втрати не більше 13%. Фактично, вони є набагато більшими – до 30% і ставити їх в тариф не можна.
Скільки зараз в Києві нараховується ОСББ і наскільки ви плануєте збільшити цю цифру до кінця року?
Олександр Мазурчак: Зараз їх більше 500. Цього року хотілося б, щоб ця кількість збільшилась на не менше як 200 одиниць по тому графіку, який реально можна було б виконувати. В наступному році ми вважаємо, що ця кількість має, як мінімум, подвоїтись. Ми хочемо зрушити питання закріплення землі і дати можливість це робити ОСББ.
Раніше ОСББ не створювались, бо були низькі тарифи на квартирну плату, а місто дотувало тільки ЖЕКи. Отже, вони були в нерівних умовах. Коли сьогодні позиція держави змінилася, ми підтримуємо ОСББ, з’явився стимул. За висновками управління цінової політики, на сьогодні середній тариф по квартирній платі повинен бути 3,20 грн., а по деяких будинках ця вартість сягає 5-6 грн. Я можу стверджувати, що для ОСББ ця сума складає від 2-2,20 грн. до 2,50 грн. Її повністю достатньо, щоб забезпечити експлуатацію будівлі, її ремонт та підготовку до зими. Думаю, що люди повинні це зрозуміти: якщо вони хочуть економити свої власні гроші, то зі створенням ОСББ вони самі визначатимуть свій тариф і самі контролюватимуть витрати. Саме реальне підняття тарифів, допомога міста та держави у проведенні капітальних ремонтів повинні стимулювати створення ОСББ.
Чи вирішили ви питання з безхозними мережами «Київенерго»?
Олександр Мазурчак: Ще ні. Воно теж є в пакеті тих чотирьох питань, які будуть обговорюватися. Перше: чи погоджуються вони стати надавачами послуг? Друге: що робити з безхозними мережами? Якщо ми забираємо комунальну власність, то ми автоматично заберемо і всі безхозні мережі. Якщо вони стають надавачами послуг, тоді мають їх забрати на свій баланс. Третє: тарифна політика, її узгодження, відкритість і прозорість процедур. Четверте: проведення заходів із енергозбереження, які приведуть до пониження собівартості.
Є програми в Києві по забезпеченню населення лічильниками і чи виділяються на це кошти?
Олександр Мазурчак: Так, була програма до 2010 року. Вона закінчується, але виконана менш як на 20%. Ми зараз приступаємо до розробки нової програми, яка буде профінансована краще, ніж попередня.
Ми прийняли програму по побутових відходах, розробляємо програму по реформуванню ЖКГ (буде вже на цю сесію винесена для затвердження), по питній воді міста Києва (розраховуємо затвердити до кінця цього року) та почали розробляти програму енергозбереження.
Чи справді будуть звільнені керівники «Київпастрансу» та «Київського метрополітену»?
Олександр Мазурчак: І не лише вони. В моєму підпорядкуванні є чотири управління, начальникам трьох із них я запропонував піди з роботи.
Всі ми щомісяця сплачуємо рахунки за комунальні послуги й незлим тихим словом згадуємо можновладців, чиїми «зусиллями» тарифи на послуги з постачання холодної та гарячої води, централізованого опалення вкотре піднято, а похвалитися якістю отриманих послуг можуть одиниці. Тож і виникає питання: за що нас змушують платити? За холодні батареї та відсутність гарячої води тижнями?
Міністр енергетики і вугільної промисловості Юрій Продан заявив, що Україна може до початку осінньо-зимового сезону закачати до підземних газових сховищ до 4,5 млрд кубометрів газу.
Минрегион Украины начал прием заявлений от представителей местных органов исполнительной власти, местного самоуправления, общественных организаций, объединений совладельцев многоквартирных домов, объединений профсоюзов и работодателей, субъектов хозяйствования для включения в состав Национального совета по вопросам создания и обеспечения функционирования объединений совладельцев многоквартирных домов.
