Головна » Чи готові українці до житлово-комунальної реформи?

Чи готові українці до житлово-комунальної реформи?

Житлово-комунальне господарство в Україні – чи не єдина галузь, якої практично не торкнулися ринкові реформи. Зберігається тенденція старіння житлового фонду, який здебільшого перебуває у незадовільному технічному стані. Фактично кожний четвертий міський житель проживає у приміщеннях, які знаходяться у незадовільному технічному стані і мають низькі експлуатаційні якості та вичерпали свій експлуатаційний ресурс. Третина багатоквартирних будинків потребує капітального ремонту. Житлово-комунальне господарство щорічно споживає до 40% усіх енергоресурсів країни. Разом із тим мешканці багатоповерхівок не можуть отримати від ЖЕКів відомостей про вартість обслуговування їхньої частки власності у загальних витратах будинку і зрозуміти врешті-решт, за що вони платять.

У більшості країн світу громадяни самостійно піклуються про свою власність, а роль неефективних радянських ЖЕКів виконують професійні управлінські компанії. Власники не сплачують за прибирання дворових туалетів, якщо такі відсутні, послуги духового оркестру та опалення з в врахуванням середньої температури в морзі. Зате вони самостійно здійснюють капітальний ремонт та страхують свій будинок. Вартість житлово-комунальних послуг, наприклад, у сусідній Польщі у тричі перевищує наші, але кожен мешканець знає, які послуги і якої якості він отримує. Чим вища якість – тим вища ціна. І власники будинку самостійно вирішують, яку якість вони обирають.

Але справжня ринкова житлово-комунальна реформа, коли власники будинку, отримавши на руки всі правовстановлюючі документи на нього, будуть самостійно формувати тарифи і управляти своєю співвласністю, вимагає зміни мислення громадян. Державній реформі повинна передувати індивідуальна реформа у головах українців.

Громадянська мережа ОПОРА провела соціологічне дослідження, опитавши мешканців багатоповерхівок у Львові, Чернігові, Черкасах, Миколаєві, Запоріжжі та Херсоні.

Українці мають об’єктивне уявлення стан про житлово-комунальної галузі. Вони усвідомлюють проблему застарілого обладнання і занепокоєні незадовільним станом систем водо- та теплопостачання. Разюче високим є відсоток громадян-жителів Миколаєва (93%), що прогнозують вихід з ладу систем водо- та теплопостачання: раніше чи пізніше. Цю тезу підтримує 87% херсонців, 84 % львів’ян, більше 80 % черкащан і приблизно стільки ж мешканців Запоріжжя.

Поточною якістю житлово- комунальних послуг за п’ятибальною шкалою набільш задоволені чернігівці – 3,3 бала, далі ідуть мешканці Миколаєва – 3,04 бала, Рівного – 2,59, Запоріжжя – 2,59, Херсону – 2,65 бали, Львова – 5, 52, Черкас – 2,2 бали.

Переважна більшість опитаних теоретично визнає, що вода, тепло і обслуговування будинку – такий же товар, як хліб, що заслуговує на відповідну оплату. Так, у Херсоні з цим твердженням згідні або майже згідні 99 % мешканців, у Черкасах 94 %, у Рівні – 89%, Чернігові – 86,3%, у Львові – 84,4%, у Запоріжжі – 84,6%, у Миколаєві – 77, 8 %. Однак теорія і практика – не одне і те ж…

У відповідь на питання, чи можуть виробники і постачальники житлово-комунальних послуг зменшити обсяги послуги внаслідок недостатніх платежів споживачів, не викликає такої одноголосності. З цим згідні або швидше згідні 81 % мешканців Херсону, 76 % мешканців Черкас, 58,1 % мешканців Миколаєва, 48, 3% Чернігова. Жителі Запоріжжя не категоричні у своїх твердженнях, їхні думки розділилися практично порівну. Ледь не половина жителів міста Рівного і Львова виступають проти зменшення обсягу послуг, що мали б надаватись постачальниками, відмовляючись зважати на контекст їх фінансової неспроможності. Така радикальна позиція рівнян і львів’ян свідчить про глибокий рівень конфліктності між житлово-комунальним підприємствами та споживачами на базі низької якості комунальних послуг та невиправдано високої оплати за них.

Далеко не завжди ЖЕКи виступають ініціаторами укладення договорів про надання житлово-комунальних послуг та зацікавлені в дотриманні задекларованих умов, однак такий договір є підставою для громадського контролю за неефективними управлінцями. Із своїми правами як споживачів і про основний документ, який регулює ціну та якість їхніх житлово-комунальних послуг ознайомлені мало. Так лише половина черкащан уклала договори з надавачами житлово-комунальних послуг, третина не знає, чи має такі договори. Майже чверть респондентів, у яких наявні договори, стверджуює, що задокументовані умови угод не дотримуються. Майже третина респондентів у Чернігові співпрацює з надавачами житлово-комунальних послуг на договірних засадах. 38,6% опитаних не мають укладених договорів на обслуговування з комунальними підприємствами, 29,4% не володіють інформацією про наявність у них договорів із комунальним службами. Серед мешканців міста, які мають договори, 42,8% зазначили, що умови угод дотримуються. Цікаво, що понад половину (53,1%) респондентів не змогли оцінити стан виконання умов договорів. 53 % херсонців мають підписані договори з надавачами комунальних послуг, 26 % – не мають, а кожен п’ятий мешканець цього району просто не знає, чи договори було укладено. За умови, що у 83 % опитаних договори надавачами комунальних послуг не виконуються, стає зрозуміло, чому так часто спостерігалися тривожні сигнали саме з цього району міста. 46 % львів’ян уклали договори з надавачами житлово-комунальних послуг, 37 % з них вважають, що задекларовані умови дотримуються, 46 % – що порушуються.

У Миколаєві договори укладено майже у половини споживачів житлово-комунальних послуг, зате кожен четвертий миколаївчанин не може точно сказати, чи має він такий договір. 44, 3 % опитаних стверджують, що умови договорів не виконуються. Менше чверті міщан зазначили, що умови договорів надавачем послуг не порушувались.

Кожному п’ятому жителю Рівного важко відповісти на питання про договір з постачальником. Незважаючи на те, що більшість споживачів такі договори уклала, з них 51, 4 % вважають, що умови договорів порушуються.

65 % з мешканців Запоріжжя стверджували, що договорів не мають і ніякі документи не узгоджують права та взаємні обов’язки споживачів з одного боку та надавачів комунальних послуг – з іншого. За умови, що договір таки укладений, у Запоріжжі житлово-комунальні підприємства його дотримуються.
. Будинок – це не лише сукупність квартир, а цілісний майновий комплекс, утворений земельною ділянкою у встановлених межах та розташованим на ній будинком чи його частиною разом зі спорудами та інженерними мережами (тобто, горищами, підвалами, підсобками, сходами, ліфтами і навіть труби), які є спільною власністю всіх власників окремих помешкань. Однак для більшості мешканців багатоповерхівок аксіома цивілізованого світу залишається теоремою.

Значний відсоток рівнян (65%) знає про право спільної власності на допоміжні приміщення у багатоквартирних будинках, що свідчить про великий об’єм проробленої освітньої роботи третім сектором серед рівненської громади. 59, 2 % міщан, що ознайомлені з правом власності на допоміжні приміщення, намагаються втілити свої знання у життя та використовувати право на допоміжні приміщення повною мірою. 26, 3 % мешканців. Той факт, що громадяни, котрі намагаються повною мірою використовувати своє право на спільну власність, часто не отримують очікуваних результатів (42, 2 % жителів Рівного вважають, що використання допоміжних приміщень на правах спільної власності не сприяє покращенню обслуговування будинку), свідчить про низький рівень досвіченості громадян у сфері організаційної, менеджерської діяльності щодо обстановки свого спільного побуту у багатоповерхових будинках.

У Чернігові обізнані про право спільної власності на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків 56,2% респондентів. Для 28,8% опитаних ця інформація була невідома. Серед респондентів, які обізнані, користується підвалами і горищами 43,0%. Через різні причини не реалізовують свої права 29,1%, чверть опитаних (27,9%) були не готові відповідати на це питання. Переважна більшість респондентів (70,3%), які використовують право спільної власності на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків, переконані, що таке використання сприяє покращенню обслуговування.

У Херсоні рівень освіченості про спільну сумісну власність становить 53 % . Лише кожен дев’ятий з половини опитаних (таких, що знали про спільну власність), вважає, що співмешканці багатоквартирного будинку, в якому він проживає, повною мірою використовують своє право на прибудинкові території та допоміжні приміщення. 90 % мешканців, що користуються своїм правом на спільну власність, вважають, що таке користування сприяє покращенню обслуговування будинку.
Майже половина мешканців Миколаєва і Львова ознайомлена з правом спільної власності, однак третина а жителів почула про це вперше. 70 % поінформованих львів’ян використовують свої знання на практиці, у той час, як у Миколаєві лише чверть міщан використовує свої підвали, горища і прибудинкову територію повною мірою.У більшості випадків використовування спільної власності сприяє покращенню обслуговування будинку.

У Черкасах лише 21, 3% жителі обізнані про спільну сумісну власність в будинку. Більш ніж половина черкащан не знає, що допоміжні приміщення багатоквартирних будинків належать на праві спільної власності власникам квартир в цих будинках. Чверть респондентів не мала певної відповіді на це питання. Ті громадяни, котрим відоме їх право на прибудинкову територію, часто не володіють достатнім рівнем менеджерського досвіду, аби використовувати це своє право у повній мірі. Так, з опитаних респондентів, 48 % не використовують горища, підвали, підсобні приміщення та іншу прибудинкову територію у повній мірі, 21 % мешканцям Черкас важко відповісти на поставлене питання. Лише третина громадян, що володіють інформацією про право власності на прибудинкові території, можуть скористатися нею у повній мірі. Показовим фактом є те, що громадяни, котрі в повній мірі використовують своє право на спільну власність, у більшості випадків вважають, що таке користування сприяє значному покращенню обслуговування будинків (майже 70% опитаних).

68 % мешканців Запоріжжя продемонстрували власну необізнаність щодо права спільної власності на прибудинкову територію та допоміжні приміщення у багатоквартирних будинках. Відома ця інформація лише 19% жителів міста. Кожен восьмий член Запорізької громади губиться з відповіддю на поставлене запитання. 56,3% мешканців Запоріжжя, навіть знаючи про своє право як власників на прибудинкову територію, не уявляють, як з того права скористатись, адже губилися у відповіді на це питання. Третина опитаних з тих, що володіють інформацією про право спільної власності, зуміли практично застосувати отримані знання та користуються правом спільної власності у повній мірі. Дві третіх мешканців Запоріжжя, що повною мірою використовують своє право на прибудинкові території і приміщення, вважають, що таке користування сприяє покращенню обслуговування будинку.
Як бачимо, споживацьке радянське мислення в головах українців, згідно якого держава повинна дбати про все і всіх, поступово витісняється ринковими законами і перевагами. Однак, попереду ще багато роботи як для «третього сектору», так і для держави. Адже передача управління власністю самим власникам скине з держави величезний тягар.

Публікації та новини схожі

Львівський Форум ОСББ

03.10.2011
Львівський Форум ОСББ 20 вересня 2011 року в приміщенні Львівської міської ради відбувся Форум ОСББ, у якому взяло участь близько 100 осіб, серед них голови ОСББ Львівщини, представники громадських організацій, органів місцевого самоврядування.

докладніше

Структура комунальних тарифів залишається комерційною таємницею

29.03.2012
Структура комунальних тарифів залишається комерційною таємницею В ході круглого столу на тему «Хочемо знати, за що платимо: комунальні тарифи!», що відбувся 27 березня 2012 року, Громадянська мережа ОПОРА презентувала результати дослідження щодо складової тарифів на комунальні послуги, що проходило в рамках проекту «Хочемо знати, за що платимо!», підтриманого Міжнародним фондом Відродження за конкурсом «Реалізація права на доступ до публічної інформації». Враховуючи нові можливості передбачені Законом України «Про доступ до публічної інформації» та змінами до Закону «Про інформацію», Громадянською мережею ОПОРА було розроблено та надіслано серію запитів на інформацію щодо тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення, опалення та гарячого водопостачання у Києві, Луганську, Вінниці, Рівному, Дніпропетровську та Чернівцях.

докладніше

ТОВ «Луганськвода» протизаконно нав’язує ОСББ статус виконавців житлово-комунальних послуг

02.07.2012
ТОВ «Луганськвода» протизаконно нав’язує ОСББ статус виконавців житлово-комунальних послуг Про непрості відносини луганських ОСББ з монополістами в ході прес-конференції, що відбулася 22 червня, розповів координатор житлово-комунальних програм Луганської ОПОРИ Олексій Кормілецький. За словами громадського активіста, відносини між споживачами житлово-комунальних послуг та постачальниками в Луганську важко назвати чесними, справедливими та рівноправними.

докладніше

Пробное внедрение автоматической системы учета воды

03.09.2012
Пробное внедрение автоматической системы учета воды В Запорожье изучают эффективность работы и целесообразность внедрения автоматической системы дистанционного учета потребленной воды. На заседании исполкома Запорожского горсовета приняли решение о тестировании данной системы.

докладніше

Юридична консультація

чи потрібно оформляти акти списання ТМЦ

 Чи потрібно оформляти акти списання ТМЦ (фарба, сіль, лампочки, метал), чи це відносити до накладних витрат?

докладніше

соседи поставили бронированную входную дверь

 Соседи поставили бронированную входную дверь, изменив при этом направление открывания. В результате при полном ее открывании наша дверь на 30% закрывается соседней дверью, на выход остается 50-60см свободного пространства. Соответсвует ли это нормам пожарной безопасности нашей квартиры? Надо ли мне предпринимать какие-либо действия в защиту своего жилья? Куда обращаться?

докладніше

чи має право член ОСББ (власник однієї з квартир) виступати в акті виконаних робіт замовником робіт

 Чи має право член ОСББ (власник однієї з квартир) виступати в акті виконаних робіт замовником робіт (прочистка каналізації, які оплачуються ОСББ?

докладніше

проект типового договора компенсации коммунальных услуг между ОСББ и юридическим лицом

 “В нашем доме, обслуживаемом ОСББ, на 1-м этаже расположен банк, который имеет счетчики: электричества, тепла, горячей и холодной воды. Водоканал заключает договор только с ОСББ и предлагает ОСББ по отдельному договору с банком получать компенсацию. Если можете, помогите пож. найти проект типового договора компенсации коммунальных услуг между ОСББ и юридическим лицом”.

докладніше